| 9 мільйонів смертей |
[травень. 9-е, 2008|11:44 pm] |
Коли Сталін включав Україну та Білорусь до членів-засновників ООН, формальною причиною (поза прагненням СРСР збільшити частку підконтрольних голосів у новоствореній організації) був внесок УРСР та БРСР у перемогу над нацизмом. Тоді у світової спільноти не було контраргументів, адже в Білорусі загинув кожен четвертий мешканець, Україна втратила до 10 мільйонів осіб. Натомість сьогодні Західний світ мовби й не уявляє, звідки взялася Україна. Росія ж як правонаступник Союзу автоматично перетворилася на правонаступника історії перемог і поразок СРСР. Коли Путін уперше зібрався до Австралії, її екс-прем'єр Пол Кітінг, випереджаючи шквал критики на адресу московського правителя, закликав гідно прийняти його на Зеленому Континенті, бо ж «не варто забувати, що Росія понесла основний тягар зусиль, які принесли перемогу в II світовій війні, й при цьому втратила 26 мільйонів своїх громадян». У подібному тоні виправдовує позицію своєї країни на останньому саміті НАТО французька преса: як можна, мовляв, не зважати на думку Росії: вона наш визволитель.
Ми переконані, що маємо право сказати своє слово у вирішенні європейських проблем, оскільки й наші діди творили майбутнє цієї Європи, але нам у цьому праві відмовляють. Вихід простий і банальний -самореклама, перш за все за допомогою творів мистецтва, Десятки таких фільмів, як «Порятунок рядового Райана» чи «Катинь» від українського Анджея Вайди, й ніхто у світі не приписуватиме іншим наші жертви й наші подвиги. Сюжетів удосталь.
Боротьба радянських партизанів та підпілля в Україні, 40 тис. жертв
Березень 1939 р. Війна Карпатської України проти Угорщини, 300 загиблих січових стрільців, 115 тис. жертв мирного населення під час окупації Закарпаття фашистським режимом Хорті
Вересень 1939 р. Початок II світової війни. У складі Війська Польського воювали проти фашистів 150 тис. українців, з них 20 тис. загинули. Із 21 тис. розстріляних у СРСР польських офіцерів ВП (Катинь, Харків, Старобільськ, Осташкове, Херсон) - третина українці
червень 1941 -травень 1945 рр. Радянсько-німецька війна.Депортовано перед війною та під час бойових дій 450 тис. німців України та 180 тис. кримських татар
Евакуація на схід 3,5 млн громадян УРСР
1942-1945 рр. Українсько-польський конфлікт: на Галичині й Волині загинули 15 тис. українців і 35 тис. поляків; на Закерзонні (українські етнічні території в Польщі) — 15 тис. українців
1944-1947 рр. Боротьба ОУН-УПА проти радянської окупації на західних землях. Арештовано близько 100 тис. осіб. Загинули в боях і розстріляні 150 тис. повстанців. Депортовано в Сибір 329 тис. осіб.
Від рук гітлерівців загинули 5,5 млн. мирного населення України
Примусові роботи в Німеччині: 2,4 млн осіб
Серпень-вересень 1945 р. - Війна СРСР проти Японії, Загиблих з радянського боку 30 тис. чол. Кількість загиблих українців не відома
Листопад 1944-червень 1946 рр. Депортація 488 тис. українців із Польщі до УРСР та з УРСР до Польщі - 730 тис. поляків
1946-1947 рр. Голод на Наддніпрянщині та на Півдні. Загинули до 1 млн. українців і 1,5 тис. поляків
Березень-квітень 1947 р.: переселення 12 тис українців з Пряшівщини на Волинь
27 квітня - 28 червня 1947 р.: операція «Вісла»: депортація 152 тис. українців з їхніх етнічних територій у Польщі на північні та західні (колишні німецькі) землі
Повоєнні репресії червоноармійців, які потрапили в полон або дезертирували, так званий «Останній сталінський удар» (15% загальної кількості)
Вересень 1939 -червень 1941рр. Радянська окупація Галичини й Волині. Розстріляно 18 тис. людей. НКВС «ліквідовував», головним чином активістів політичних партій, представників ділової, наукової та творчих еліт, духовенство (з них 9,5 тис. в'язнів під час відступу Червоної армії). Депортації до Сибіру: 320 тис. поляків та українців.
Листопад 1939 - березень 1940 рр. Радянсько-фінська війна:втрати Червоної армії — 48 тис.осіб, кількість загиблих українців не відома
Підсумок
Втрати України в війні - 8 млн
(19% населення УРСР).
Втрати від голоду: 1 млн осіб.
Депортовано загалом: 2,7 млн осіб.
(с)Український тиждень ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) ut_magazine |
|
|
| «НАШІ» |
[травень. 9-е, 2008|11:47 pm] |
ЦЕЙ ДЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ Й ДОСІ, 63 РОКИ ПОТОМУ, ПАХНЕ ПОРОХОМ, КРОВ'Ю ТА СЛЬОЗАМИ
АВТОР: Юрій Макаров, Український тиждень ut_magazine
День Перемоги — одне з шести офіційних національних свят України, якщо не рахувати релігійних. Функція свята, вочевидь — гуртувати країну, дати відчути народові його спільну долю — і в минулому, і в майбутньому. Натомість (і я навіть не боюся наврочити, бо це неминуче) 9 травня знову стане днем взаємних образ, днем розбрату. До того ж, «свято зі сльозами на очах» — це передусім свято літніх людей, які почуваються найменш здоровими й найбільш соціально вразливими, отже реакції знову будуть вкрай емоційні, немає на те ради.
Всі необхідні слова вже нібито сказано: за останні роки вийшли друком кілька серйозних історичних книжок, чимало статей, телевізійних програм і документальних фільмів — особливо варто відзначити серіал «Війна: український рахунок».
Висновки істориків та свідчення очевидців доводять: українці в тій війні стали заручниками в зіткненні чужих держав.
( Read more... ) |
|
|
|
|
