?

Log in

No account? Create an account
VJ — LiveJournal [entries|archive|friends|userinfo]
VJ

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

(без теми) [листопад. 3-є, 2015|10:51 pm]
VJ
По ліки, історію і толерантність.

Просто до відома тих, хто не стежив за "нобелівкою" цього року - премію в галузі медицини отримала китаянка, яка знайшла ліки, котрі зменшили смертність від малярії удвічі.

Знайшла вона їх в китайському трактаті, написаному в 350 році до нашої ери.

Тож мої великі вітання тим моїм знайомим, з якими я давно і безплідно сперечаюсь щодо їх поглядів на "корисність для людства християнства" - того самого, яке, перейнявши владу в Європі в середині першого тисячоліття, до епохи Ренесансу примудрилося знищити зі спадку цивілізацій, котрих вважало "поганськими", все, до чого змогло дотягнутися (фактично в цей період християни були таким собі аналогом ІДІЛ).

Зокрема тим, які колись давно доводили мені, що правильно було спалено Олександрійську бібліотеку, бо там "все одно згоріли тонни нікому не потрібної белетристики".

До речі, ящо уважно придивитись, прагнення винищувати все "неправильне" властиве лише авраамічним релігіям. В буддистській, з купою різних течій, Індії спокійно стоять стародавні тисячоліті міста, в конфуціанському Китаї читають рукописи кількатисячолітньої давнини, в синтоїстській Японії туристи відвідують тисячолітні храми - і лише там, де пройшли послідовники Авраама, лишається випалена земля, а на ній - тільки їхні "правильні" артефакти. Між іншим, такі бонуси, як фанатична нетерпимість і сакралізація влади, були серед головних причин обрання авраамічних релігій за державні, бо допомагали мобілізувати адептів на боротьбу, чим вигідно для своїх прибічників переважали інші релігії - на свій час вони були тим самим, чим в сорокові роки минулого століття стала ядерна зброя, стратегічною перевагою у війні. Завершилось все, щоправда, тим, чим і закінчуються всі стратегічні переваги, коли їх набувають обидві сторони конфлікту - жорстокою війною на винищення між різними течіями однієї релігіі, яка ледь не закінчилась загибеллю цивілізації. Саме тому провідними країнами світу було прийнято рішення самообмежуватись - тобто скорочувати ядерні арсенали і відокремлювати церкву від держави.

До речі, комунізм діяв абсолютно аналогічними методами - винищив все, що було до нього, створив на заміну свої сурогати, на основі яких переконав своїх апологетів, що до цього нічого не було, а якщо й було, то виключно погане. І, зауважу, обидві ідеології досі лишаються без засудження і при владі, вважаючи, що простих вибачень було досить - що дає їм змогу знову захоплювати все більше і більше влади, щойно видається така можливість, чому приклад західна і східна частини України, де церковники знову виходять на перші ролі, створюючи таким чином основу для майбутнього громадянського конфлікту ще й на релігійному грунті.

І на завершення: дорогі мої френди, які не люблять слово і поняття "толерантність", вас цинічно надурили і підсадили на голку кремлівської точки зору, яку ви несвідомо тепер і поширюєте. Толерантність в соціокультурному значенні (біологічне тут підмішувати є грубим пересмикуванням - можете самі знайти, скільки спільного у стрижки та військового шикування під одною назвою "каре") в системі цінностей західної цивілізаціі - це не терпіти, поки тебе гвалтують, бо гвалтування інших входить в культурні цінності гвалтівника, як про неї розповідають московські політтехнологи.

Толерантність - це не лізти гвалтувати іншого, бо його спосіб життя не узгоджується з твоїми культурними цінностями. А те, що ви вкладаєте в це поняття,називається порушенням толерантності щодо вас і охороняється в нормальних країнах законодавством щодо самозахисту. Яке у нас, до слова, не прийняли.
Посилання2 коментарі|Прокоментувати

(без теми) [листопад. 3-є, 2015|10:49 pm]
VJ
Міфи, земля і Самопоміч.
========================
"Самопоміч" не плануває відкликати "свого" міністра - главу Мінагрополітики - Олексія Павленка з коаліційного уряду.
Про це заявив глава фракції "Самопоміч" у ВР Олег Березюк. "Наш міністр - один з найуспішніших міністрів, який є зараз в Кабінеті Міністрів, - підкреслив Березюк
========================
Мінагрополітики готове вже зараз передати всі 460 держпідприємств Фонду держмайна для приватизації, - Павленко
========================
Міністр Павленко: "Приватизація - єдиний шлях подолання корупційних схем". Фонду держмайна для приватизації передано 8 аграрних держпідприємств зі спільним земельним банком 5500 гектарів.
========================
Міф №1.
Коли піднімається тема приватизації сільгосппідприємств, її неминуче супроводжують кілька усталених тверджень, здавалося б, що не вимагають доказів, але на ділі не мають нічого спільного з дійсністю. Тобто, міфів.
Наприклад, твердження про те, що приватизація призведе до продажу головної цінності України - її землі. На ділі, відповідно до закону про особливості приватизації сільгосппідприємств передбачається розпаювання земельних наділів цих підприємств серед їхніх співробітників.
Єдине логічне рішення, яке бачить команда Мінагрополітики - швидка і прозора приватизація.
(с)http://uainfo.org/blognews/1434547372-tenevaya-privatizatsiya-itogi.html
========================
Державне сільськогосподарське підприємство "Кільчень" (ДСП "Кільчень")
Розмір земельної ділянки суб'єкта господарювання (загальна, га) - 141,95000
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб
за звітний період - 3
(с)http://minagro.gov.ua/node/18429
========================
Державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Ягубець”
Земельні ділянки загальною площею 1 894,2 га:
Середня чисельність працівників в 2014 році - 47 осіб(с)http://www.investinagro.in.ua/ua/contacts-ua/10-catalog-factory/44-dp-silskohospodarske-pidpryyemstvo-yahubets.html
Кількість працівників у 2012 році: 110 (с)http://www.ua-region.com.ua/00709460
========================
Узагальнюючи, на що це більше всього схоже - землю поділять між працівниками, так.
Працівників, щоправда, буде необхідний мінімум - директор, головний бухгалтер і агроном. Кільчень до цього вже довели, Ягубець, швидше за все, скоро доведуть. З іншими навряд чи ситуація інакша.
Ну а що ці три особи будуть робити зі "щастям", яке "раптово" звалилось їм на голови - то вже не наше хлопське діло. Сказано "приватизація" - значить "приватизація".
ПосиланняПрокоментувати

(без теми) [жовтень. 29-е, 2015|11:49 am]
VJ
Дві статті УТ про те, як добренька українська влада страшно карає терористів - та сама влада, яка тримає українських патріотів в умовах, більше схожих на тортури під загрозою багаторічного ув'язнення.

З прикладами.
================================
 Денис Казанський
Розслідування злочинів Гіркіна і Ко: саботаж на всіх рівнях

Від моменту захоплення Слов’янська угрупованням російського диверсанта Іґоря Ґіркіна та початку війни на Донбасі минуло вже півтора року, проте розслідування військових злочинів бойовиків РФ на офіційному рівні досі фактично не ведеться. Незграбна державна машина важко справляється зі своїми обов’язками, слідчі часто марнують або ігнорують докази провини окупантів, а роботу МВС, ГПУ та СБУ в багатьох випадках виконують волонтери й активісти громадських організацій.

На думку волонтерів, що шукають докази злочинних діянь агресорів, правоохоронні органи України в Луганській та Донецькій областях не зацікавлені в покаранні винних і відверто саботують процес. Тому держава занадто повільно й неефективно збирає відповідну інформацію, погано працює з міжнародними інстанціями, здатними допомогти нам організувати кримінальне переслідування російських терористів і офіційно визнати їх військовими злочинцями.
Читати більшеCollapse )
Оригінал цього допису розміщено на платформі Dreamwidth за посиланням http://vjn.dreamwidth.org/992404.html
ПосиланняПрокоментувати

ФОНД Дианы Макаровой: ДРУГ. [жовтень. 27-е, 2015|07:43 am]
VJ
Originally posted by podzvin_14 at ФОНД Дианы Макаровой: ДРУГ.
Однажды я позвонила ему и сказала:
- Потрібна допомога.
И он ответил:
- Зараз буду.
Он приехал и я сказала:
- Я не могла говорити по телефону. Ти можеш відмовитись, я усе зрозумію. У тебе маля...
Он сказал:
- Так а що треба-то?
Я сказала:
- Перевезти бронежилети на Майдан.
Он ответил:
- Треба - перевеземо.

И он ездил и возил. Мы вместе закупали эти бронежилеты, он напяливал на себя по два, мы по одному - и везли сразу на Майдан. Потом мы стали ихЧитати більшеCollapse )
- Я зараз буду...

Ярославе, з Днем народження.
Я рада, що ти в нас є.
Я знову не назвала твій акаунт, не назвала прізвище - ти просив дуже не світити його, не турбувати дружину.
Але якщо ти прийдеш в коменти і скажеш... ну, хоч щось скажеш - ми будемо раді.

Діана Макарова та Ф.О.Н.Д.

https://www.facebook.com/fondDM/posts/1670288853229886
ПосиланняПрокоментувати

37... [жовтень. 26-е, 2015|01:08 pm]
VJ

Порада двадцятирічним: коли вам кажуть, що поспішати нікуди і попереду все життя - не вірте, це нахабна брехня.

Життя - воно взагалі п'ятнадцятирічками вимірюється.

Перша - перетворення на дорослу людину. Що з собою потрібно робити ти ще до пуття не знаєш.

Друга - власне повноцінне життя для себе.

Третя - професійно-батьківська діяльність. Для себе тут часу вже не буде, навіть якщо якусь половину з неї викинути - друга половина заповнить вільний час.

Четверта - підготовка до пенсії. За намаганням накопичити на забезпечену старість не до себе.

П'ята - пенсія і спостерігання за своїми останніми роками. На себе часу валом, але воно радості від того вже небагато.

Тому живіть, поки є можливість.

А я собі зробив собі символічний подарунок на книжковому ярмарку - по тому, на що він був схожий здається це була остання можливість на нього сходити в Києві, після чого за літературою на виставки доведеться їздити до Львова.

P.S. Мало не забув - ще ж сьогодні 16 років, відколи ми з коханою дружиною разом. Як час швидко летить...

Посилання3 коментарі|Прокоментувати

(без теми) [жовтень. 24-е, 2015|08:23 pm]
VJ

- ГЭВЭЛ ГАВОЛИМ...
- КУЛОЙ ГЭВЭЛ...

... о суете сует и всяческой суете, о внутреннем голосе, котиках и ситуации на фронтах - сборно и наспех, и не без озорства, и при прискорбии...

Полдня читала фейсбук.
(- Нашла что читать, ей-Богу! - ухмылялся внутренний голос, и был, как обычно, прав)

Выборы, взаимные обвинения обвинителей и взаимная же поддержка поддерживателей
дела на волонтёров, проверки - и ответный стёб тех же волонтёров, похожий более не на стёб, а на истерику или даже проверку электората
котики, котики, котики - единственные, кто давал отдых утомлённому глазу
(- Почему одному глазу? Второй, что ли, не раскрывается? - ухмылялся внутренний голос, и был, как обычно, прав, поскольку второй глаз действительно дремал, как дежурное неспящее полушарие дельфиньего мозга - считая, очевидно, что он, второй глаз, ещё в АТО, и как раз его очередь поспать)

Позади оставались - фронт и 92-я, 93-я, 95-я, 80-я, 81-я, 128-я, 11-й бат. и Днепр-1, а также Нацгвардии видимо-невидимо.

Впереди выстраивались выводы. А выводы делаются только в на основании увиденного, услышанного, обмозгованного.
(- Кончай преамбулу, давай уже, вываливай обмозгованное! - ворчал внутренний голос, и был, как обычно, прав)

Фронт не поймёшь, пока не увидишь.
Как не поймёшь качество выдаваемой формы, пока не пощупаешь.
Не поймёшь также качество выданных берцев, пока не поносишь.
Вот ещё почему мы упорно едем на фронт - и вот почему мы так редко жалуемся на бойцов, обманывающих нас. А ведь каждый из вас может вспомнить обиженные посты коллег:
- Они кричали, что голые-босые, а оказалось, что нас обмануууууулииииии...
Мы смеёмся, когда читаем эти жалобы коллег. Коллеги, кто вам доктор? Езжайте, смотрите, щупайте, говорите с людьми, увидьте собственными глазами - и прекратятся ваши жалобы.
Нас не обманывают, вот в чём дело. Мы же всё можем проверить, увидев собственными глазами. А фронт не поймёшь, пока не увидишь.
(- Да ты уже это говорила, кончай повторяться, к делу давай! - подталкивал внутренний голос, и был, как обычно, прав)
Итак.

БЕРЦЫ

Берцы ТАлан. Одна из самых обсуждаемых закупок нашего Минобороны и Волдесанта.

Читати більшеCollapse )</div> Оригінал цього допису розміщено на платформі Dreamwidth за посиланням http://vjn.dreamwidth.org/990755.html
ПосиланняПрокоментувати

(без теми) [жовтень. 24-е, 2015|12:16 pm]
VJ
Дуже цікава, ґрунтовна і корисна стаття з "Українського тижня" про формування малоросійського синдрому, яким у нас вражені не лише етнічні росіяни чи "російськомовні малороси", а й українці, причому подекуди навіть такі, що вважають себе патріотами.

Одна ремарка - придивіться в механізм формування, вчитайтесь, проаналізуйте.

І побачите, що саме над цим ось вже півтора роки працює "мінстець" - над формуванням "комплексу жертви", над обмеженням доступу інформації (aka "не розгойдуйте човна, зрадофіли"), над показуванням "доброти агресора", над доведенням ницості зусиль кожного окремого українця (aka "ви всі диванні воїни" і "чому не на фронті?"), навчення сприйманню української дійсності через точку зору агресора ("у нас внутрішній конфлікт/АТО", "потрібно примиритися", "там же наші громадяни"), повернення назад "навченої безпорадності" ("президенту/владі/західним партнерам видніше", "ви не експерти", "ви не все знаєте"), прищеплення меншовартості ("хто, коли не президент/грузини/варяги", "українці вже пробували - не вийшло", "у нас нема кого брати") і ще багато-багато подібних дрібних скалок в серце української нації.

І тоді зрозумієте, куди ж реально нас ведуть. Бо прищепити назад "навчену безпорадність", яка почала тріщати на Майдані по всіх швах - це і є головна мета нашої влади. Бо без цієї безпорадності їй загрожують дуже великі проблеми, а з нею з українцями можна робити все, що завгодно.

До речі, там дуже цікаві приклади з історії. Так що раджу витратити трохи часу на читання.
===========================================
Ірина Рева
 
Місія третього покоління
Скільки часу потрібно для подолання українцями постгеноцидного синдрому
 
Днями, гуляючи із сином у рідному нашому місті Дніпрі, натрапила на цікаву бабусю років 80. Вона з радісним подивом відреагувала на те, що п’ятирічна дитина добре говорить українською.

«Раніше, — каже, — було соромно розмовляти нею. А тепер нормально, тепер українською по телевізору говорять, і по радіо. Щоправда, пишу я краще російською, українською важко». — «Вас же, мабуть, у школі вчили російською, і на роботі всю документацію нею вели, — підтримую цікаву для мене як дослідника розмову, — а українську вважали за «другий сорт». Мій знайомий фотокореспондент розповідав, що в 1970-х у Дніпропетровську, почувши від нього українську, дехто відразу ліпив зневажливий ярлик — «бидло». Боротьба з «націоналізмом» була нещадна…

Почувши слово «націоналізм», бабуся перейшла в захисну позицію: стала переконувати, що українець повинен говорити і своєю, і російською. І хоча я цілком поділяю підхід «що більше мов, то краще» (щоправда, англійську в ролі другої державної вважаю для України перспективнішою), проте виразно відчула, що співрозмовниця згортає діалог. Хоча до того уродженка козацького селища Обухівка на Дніпропетровщині охоче розповідала про себе, скаржилася, що онуки більше розмовляють російською, як і її діти… Підсвідомий страх людини радянського часу бути звинуваченою в націоналізмі зробив свою справу.

У 2003–2008 роках співробітники Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели цікаве дослідження. Опитали 1 тис. українців, яким у 1932–1933 роках було від одного до семи років. Одна половина тих людей провела дитинство на територіях, де був Голодомор, а друга — де не було. Результати виявили досить суттєву відмінність особистісних рис представників двох груп. Постраждалі від Голодомору були не здатні захистити себе в конфліктних ситуаціях, менш амбітні, із заниженою самооцінкою, почувалися менш задоволеними життям, виявляли схильність до депресій, фобій та психосоматичних розладів. Але найдивовижніше — жертви Голодомору меншою мірою сприймали себе як українців та патріотів.

Відчуття «відчуженості від України та її національних інтересів» спостерігалося в 63% респондентів, які пережили Голодомор, та в 7% опитаних у контрольній групі. При цьому українофобські настанови мали так само 63% опитаних в основній групі й 3% респондентів у контрольній. Люди, які пережили Голодомор, більшою мірою сповідували радянські комуністичні цінності («не висовуватись», «бути як усі», «не бути націоналістом», вірність ідеалам «пролетарського інтернаціоналізму»), хоча для здорового глузду це бачиться дивним. Чому жертва не засуджує агресора, а навпаки, наслідує його поведінку?
Читати більшеCollapse )
Посилання1 коментар|Прокоментувати

(без теми) [жовтень. 20-е, 2015|09:47 pm]
VJ

Коли я там дивувався цьому самому - місяця два тому, три?
Тепер тому самому дивується президент Асоціації українських банків (повне інтерв'ю можна прочитати за посиланням).
===============================
Суспільство якось дивно реагує. Активи збанкрутілих банків становлять близько 400 млрд грн. Із них, скажімо, 100 млрд грн гарантовані ФГВФО, решта — втрачені кошти фізосіб (із вкладами понад 200 тис. грн) та юросіб, зокрема малого та середнього бізнесу. Йдеться про мільйони українців, пограбованих купкою людей, які ухвалювали та виконували рішення про «зачистку». Це при тому, що була можливість ті активи зберегти, а не дерибанити. Створити, скажімо, один банк на 400 млрд грн і працювати з тими активами. Вкладники, кошти яких застрягли в цих фінустановах, могли б почекати рік-два-три, якби мали надію повернути собі хоча б щось. За цей час економіка почала б працювати, а ті, хто брав кредити, стали б їх потихеньку повертати і люди отримували б свої кошти. На середину 2013 року депозити у гривні становили 370 млрд. грн., у валюті - 31 млрд. дол. На початок вересня 2015 року гривневі вклади становили - 356 млрд. грн., валютні - 14,9 млрд. дол. У доларовому еквіваленті власники депозитів тепер стали біднішими в 2,5 рази . А при цьому частина з них втратила все чи майже все. Тобто Україні та банківській системі завдано нищівного удару. Це потрібно акцентувати, а тим, хто це зробив, слід дати належну оцінку.

Чи є нинішній рівень курсу гривні адекватним? Якби минулого року з’явився оптимізм і надія на те, що економіка зростатиме, то можна було зупинитися на 12-15 грн./дол. Оскільки влада не дала такої надії, то негативні очікування завалили курс, а економічні реалії - зменшення платоспроможного попиту в країні, підвищення цін, утиски національного виробника - довершили справу. На сьогодні ми маємо близько 22 грн./дол. Різницю між цим курсом і, скажімо, 14 грн./дол. - 8 гривень на доларі потрібно віддати Яценюкові разом із Яресько та Гонтаревою. Із цих восьми, на мій погляд, шість - заслуга прем’єра.

(с)http://tyzhden.ua/Economics/148244
===============================
Вдумайтесь тільки - 400 мільярдів гривень було цинічно вкрадено і розібрано по "потрібним" кишеням, ще на 100 мільярдів було надруковано нічим не забезпечених "фантиків", щоб виплатити вкладникам (якщо хтось думає, що це не внесло свою частку в 50%-ву інфляцію за цей рік - то він глибоко помиляється).

І про це ніхто не говорить. Навіть не цукроботи, з якими і так все зрозуміло - ніхто з опозиції, ніхто з громадян, ніхто з бізнесменів (а левова частка зниклих грошей належить саме їм, адже ФГВ не працює з юрособами).

Мертва тиша. Нікого це не цікавить. Не розгойдуйте човна.

Посилання2 коментарі|Прокоментувати

(без теми) [жовтень. 19-е, 2015|11:57 am]
VJ

Кіношно-політичне
 

На фото - логотип кінокомпанії Glacier Films, заснованої відомим із "Зоряних війн" Хайденом Крістенсеном і його старшим братом.

Компанія зняла за минулий рік "Пограбування по-американськи" з Едріеном Броуді та "Кутіс" з Елайджею Вудом, за цей - "Графіню Баторі" зі Світланою Ходченковою.

А кому лого схоже на емблему знаменитої "Єдіной Росії" Путіна - то не дивуйтесь, у вас не глюки і не параноя.

Бо канадська кінокомпанія Glacier Films заснована п'ятьма людьми - окрім братів Крістенсенів в числі її засновників три росіянина: брати Андреасяни і Георгій Малков, власники найприбутковішої кінокомпанії Росії, яка випустила, серед іншого, "Любовь в бальшом городє" з Вірою Брєжнєвою та рімейк "Службового роману".

Русскій мір - монстр з багатьма обличчями і громадянствами. Шкода, що мало хто про це пам'ятає.

ПосиланняПрокоментувати

(без теми) [жовтень. 19-е, 2015|11:57 am]
VJ
Виявляється для деяких досі відкриттям є такі речі, як, наприклад, те, що керівником "селфі-поліції" в Києві працює росіянин і прихильник Путіна.

Дивні люди...Можна подумати, що в малоросійський проект побудови в Україні "Малоросії у вигляді Росії без Путіна" на керівні посади міг потрапити хтось інший.
=======================
Олександр Фацевич. Російськомовний, 27-річний десантник, служив більше 9 років у лавах Збройних сил України. Батьки переїхали до Луцька з Росії у 1998 році. Сам Олександр розмовляє українською і російською, але рідна мова – російська.

- Чи долучалися ви якось до Євромайдану?

- Ні, не долучався. Спочатку вважав, що повинна бути централізована влада і т.п. І навіть сперечався про те, що яким би не був Президент, але він є.

(с)http://www.volynnews.com/news/society/volynskomu-spetspidrozdilu-militsiyi-svitiaz-znayshly-kerivnyka/
=======================
«Скажу відверто, я раніше симпатизував Росії, путінському режиму до ситуації на Майдані і навіть під час Майдану»

(с)http://antikor.com.ua/articles/55822-novij_shef_politsiji_kijeva_ziznavsja_shcho_do_majdanu_buv_simpatikom_putina
=======================
Панове прихильники селфі-поліції - як гадаєте, що він зробить з новим майданом?
ПосиланняПрокоментувати

navigation
[ viewing | 10 entries back ]
[ go | earlier/later ]